державний

-а, -е.

Прикм. до держава. || Який має важливе значення для держави, може впливати на стан її справ. || Який бере безпосередню участь у керівництві державою.

••

Держа́вна вла́сність — одна з форм власності, суб'єктами-розпорядниками якої є органи державної влади країни та її суб'єктів.

Держа́вна економі́чна полі́тика — генеральна лінія дій та сукупність заходів, що проводить уряд від імені держави.

Держа́вна корпора́ція — компанія, що є власністю держави.

Держа́вна мо́ва — основна мова держави.

Держа́вна (фіска́льна) монопо́лія — монополія держави на виробництво та реалізацію товарів масового споживання (тютюн, сіль та ін).

Держа́вна податко́ва слу́жба — державна структура, яка підтримує єдину систему контролю за дотриманням податкового законодавства.

Держа́вна по́зика — форма державного кредиту, коли держава виступає як боржник (позичальник).

Держа́вна ра́да — а) в 1810-1906 рр. – законодорадча установа Російської імперії, в 1906-1917 рр. – верхня палата російського парламенту.

Держа́вна скарбни́ця — кошти державного бюджету.

Держа́вна слу́жба — один з центральних інститутів адміністративного права.

Держа́вна таємни́ця — відомості військового, економічного та політичного характеру, які спеціально охороняються державою.

Держа́вна терито́рія — частина земної кулі, яка знаходиться під суверенітетом певної держави.

Держа́вне банкру́тство — повна чи часткова відмова держави від сплати зовнішніх та внутрішніх боргів.

Держа́вне замо́влення — замовлення на виготовлення продукції, проведення робіт, у яких зацікавлена держава і яке оплачується з коштів державного бюджету.

Держа́вне зібра́ння — назва однопалатного парламенту в Угорщині та Естонії, а також законодавчого органу в ряді республік у складі Російської Федерації.

Держа́вне ми́то — встановлений державою грошовий платіж, що його стягують за здійснення юридично зничимих дій.

Держа́вне пра́во — галузь права, положеннями якої визначено та закріплено суспільний і державний устрій країни.

Держа́вне регулюва́ння цін — втручання держави в процес ринкового ціноутворення.

Держа́вне соціа́льне страхува́ння — одна з організаційних форм страхування, коли страхувальником є державна організація.

Держа́вне управлі́ння — організований процес керівництва, регулювання та контролю з боку державних органів.

Держа́вний апара́т — система органів держави, через які здійснюється державна влада, функції відповідної держави.

Держа́вний борг — сума заборгованості держави зовнішнім та внутрішнім кредиторам.

Держа́вний бюдже́т — кошторис доходів та видатків держави за певний період часу, складений із зазначенням джерел надходження державних доходів та напрямів, каналів витрачання коштів.

Держа́вний капіталі́зм — економічна система, в якій держава бере безпосередню участь у процесі капіталістичного виробництва.

Держа́вний контра́кт — договір на поставку товарів для державних потреб.

Держа́вний контро́ль — одна з форм здійснення державної влади, яка забезпечує дотримання законів та інших правових актів, що їх видають органи держави.

Держа́вний кордо́н — лінія та вертикальна поверхня, що проходить по цій лінії, які визначають межі державної території.

Держа́вний креди́т — сукупність кредитних відносин, в якій однією з сторін є держава.

Держа́вний лад — система соціальних, економічних та політико-правових відносин.

Держа́вний міні́стр — а) глава уряду в Норвегії; б) міністр без портфеля в Японії; в) заступники міністрів та керівників великих підрозділів у структурі міністерств у Великій Британії.

Держа́вний обвинува́ч — прокурор, який підтримує перед судом звинувачення по кримінальній справі.

Держа́вний переворо́т — насильницьке, здійснене з порушенням конституції повалення чи зміна конституційного (державного) ладу.

Держа́вний саніта́рний на́гляд — контроль за дотриманням міністерствами, відомствами санітарних норм та правил.

Держа́вний секрета́р — в ряді держав Європи та Америки – назва вищих державних чиновників.

Держа́вний суд — а) офіційна назва верховного суду Естонії; б) в Фінляндії – спеціальний судовий орган для розгляду справ про злочини та провини вищих посадових осіб.

Держа́вний ці́нний папі́р — облігації, векселі державної скарбниці та інші державні зобов'язання.

Держа́вні боргові́ зобов'я́зання — будь-які цінні папери, що засвідчують відносини позики, в яких боржником виступають держава, органи державної влади чи управління.

Держа́вні дохо́ди — підраховані у грошовій формі доходи держави.

Держа́вні екза́мени (і́спити) — випускні екзамени у вищих навчальних закладах.

Держа́вні зло́чини — злочинні дії, спрямовані проти існуючого у даній державі суспільного та політичного ладу.

Держа́вні короткотерміно́ві обліга́ції — іменні цінні папери, що періодично емітуються міністерством фінансів.

Держа́вні субси́дії — кошти, фінансова допомога, виділені з державного бюджету.

Держа́вні ці́нні папе́ри — цінні папери, емітовані для покриття бюджетного дефіциту від імені уряду.